ВЕРТЕП 2020
ДІЯ 0
Куми колядують:
Нова радість стала.
Кум 1 (кашляє «кахи, кахи, кахи»):
Ой, як я си поколядувааав!
Аж захрипло в горлі! (Кахи-кахи)
Кум 2 (поплескує свій живіт):
А як яяя си набрав! (поплескує)
Зара ляжу долі…
Кум 1:
Файні, куме, свєта,
Но я наробив сє так,
Же-м до церкви не попав..!
Спав, як той дітвак.
Кум 2:
Та я тоже як на Службі
Холодець згадав –
То вже більше ніц не слухав,
Лиш стіл уявляв.
Кум 1:
Файні свєта у сусіда:
На базарі вторгував.
Так же нині у Єгипті
З жінков своєв зажигав!
Ото свєта! Ото свєта!
Ангел 1:
Люди! Схаменіться!
Чи лиш в тому суть Різдва:
Напхатись-наїсться?
Різдво – це про свободу
З найбільшого рабства:
Неволі гріха!
Ось справжнє багатство.
Ангел 2:
Чи потрібні Богу
Порядки у хаті,
Коли місця у серці
Нема для Дитяти?
Колись теж не прийняли
Чужинців незнаних,
В печеру послали
Убогих та гнаних.
Ангел 1:
І там, у горах,
Між овець на сіні
Бог незбагненно
Втілився нині.
ДІЯ І
Пастух молодий 2:
Ну й деньок сьогодні випав!
Пастух старий:
Що з тобою сталось, сину?
Молодий 2:
Серце моє болить, діду,
За недолю Батьківщини.
Зла імперія скувала,
Полонила цілий край,
У ярмо позапрягала…
Ой бідося..! А був рай!
Старий:
Земля ця обітувана
Тече медом й молоком..
Та ми з того ніц не маєм,
Під чужинським каблуком.
Молодий 2 (з надією):
Діду, знаєш, всі говорять,
Що прийде до нас Месія,
Військо наше він очолить,
Всіх євреїв він підніме.
Молодий 3:
Подолаєм злих сусідів,
І тодііі ми запануєм..! (замріяно)
Старий:
Бачив я багато в світі,
І боюся, що зруйнуєм
Світлі мрії та надії.
А на місце окупантів
Свої ж стануть, та ще й гірші,
З брата шкуру поздирають,
Нагнуть нарід іще більше.
Ні, я думаю, Месія
Не для того в світ прийде.
Молодий 2 (розчаровано):
Розбиваєш ти надію,
Серце краєш молоде.
Старий:
Дивний Бог наш, незбагненний,
Бачить далі Він, ніж ми.
Він пошле до нас Месію
Від гріха нас всіх спасти.
Молодий 3 (здивовано):
Ти аж світишся немов!
Молодий 2 (прикриває очі від разючого сяйва):
Ой, так сяє, ніби вдень!
(Старий обертається, бачить ангела, питає його)
Старий:
Хто ти? Як до нас зайшов?
Ангел 1:
Не лякайтеся лишень.
Вістку радісну звіщаю:
Народився днесь Спаситель!
І ось знак: на сіні в яслах
Дитя знайдете сповите.
Колядка:
Во Вифлеємі нині новина
Пречиста Діва породила Сина.
В яслах сповитий
поміж бидляти
Спочив на світі
Бог необнятий.
Молодший 2 (задумано):
Месія – в стаєнці?
Не в царській палаті?
Старий:
Чи це перешкода
Його привітати?
Молодий 3:
Збираймося й хутко
Рушаймо в дорогу.
Молодий 2 (розмірковує до себе, йому не вкладається в голові):
Подумать… Дитятко…
Месія – убогий!
Чи дійсно він той,
Хто потрібен народу?
Не цар? Не господар?
Не багатого роду?
Старий:
Справжню свободу
Здобудем тоді,
Коли із Христом
Будем жити усі.
ДІЯ ІІ
Колядка:
Тріє царі, де ви йдете?
Ми йдемо в Вифлеєм,
Віншуєм спокоєм,
І повернемся.
Ірод
Дивні чутки долітають,
Чужаки якісь прибули…
(бачить мудреців, зрозумів, що його почули, інстинктивно рукою прикрив рот на секунду, а тоді дуже улесливо зі штучною усмішкою):
Любі гості, вас вітаю!
(про себе вбік, знервовано):
Що оці ще тут забули?!
Мелхіседек:
Великий Іроде, зі Сходу
Зоря сюди нас завела.
Тут Сонце сходить для народу,
Від нас Йому – поклін й хвала.
Ірод:
Старче, я не розумію,
Сонце..? Зорі..? Про що мова?
(про себе)
Іще трохи – й я здурію,
Це якась нечиста змова…
Балтазар:
Ми – волхви, усе життя
Ми вивчаємо зірки.
І помітили недавно
В небі дивнії знаки.
Каспар:
Зоря нова сповістила:
Народився цар Царів!
Той, кого чекало людство
Ще з Адамових часів.
Мелхіседек:
Хоч і знатного ми роду,
Та від пристрастей залежні.
Цей Месія дасть свободу
Істинну усім, безмежну.
Балтазар:
Йому хочем поклонитись,
Де Дитятко це мале?
Ірод (удає захопленого):
Й я б хотів пред Ним схилитись.
(до себе)
Ой, загроза, то є зле!
Є пророцтво: з Вифлеєму
Прийде вождь пасти народ.
Як знайдете – поверніться,
Щоб і я без перешкод
Тому Хлопцю поклонився…
(до себе підсміхається)
Гість такий йому й не снився!
ДІЯ ІІІ
Мелхіседек:
Золото – царський дарунок
Володарю людських сердець.
Балтазар:
Ладан пахучий єрею,
Що прийме жертовний вінець.
Каспар:
Миро, що різні недуги лікує,
Спасителю душ і тіл наших дарую.
Ангел:
На дорогу, якою прийшли до Христа,
Немає більше вам вороття!
Колядка:
Іншим путем повернули
Поганому, безвстидному,
Безбожному Іроду
Не повідали.
ДІЯ IV
Ірод (злісно):
Обдурили! Обвели
Навкруг пальця ті волхви!
Зникли й сліду не лишили!..
(передразнює, руки вверх піднімає):
Про «свободу» розводили…
(владно)
Смерте!
Смерть:
Га? Я тут.
Ірод
Провчи добре отих смердів!
В кожну хату завітай
Й хлопців до двох літ стинай!
Смерть:
Великий й могутній
Царю дурний!
Здобув так багато…
Та далі пустий.
Ти думаєш вічно
Тут царювати?
На всіх ворогів
Мене, як пса, гнати?
Але коли
Проб’є твоя пора,
Я буду для тебе
Як чорна діра.
А цей Месія
Дає всім надію
Крізь мене пройти,
З Богом бути завжди.
Але – не ти!
(забирає Ірода косою)
ДІЯ V
Ангел 1:
Як часто надіємось,
Що зі смертю тирана
Свобода й добробут
Між нами настане.
Ангел 2:
Та чвари і заздрість,
Захланність і злоба
Знову свободу
Зводять до гроба.
Старий пастух:
Лиш без гріха
Християнське життя
Світле дарує
Нам майбуття.
Кум 1:
Що ви тут все про «свободу»?
Товчите у ступі воду?
Кум 2:
Гляньте краще на столи
Та поводьтеся, як ми.
Кум 1:
Яка шинка! А наливка! Ммм…
Солодкая горілка!
Пастух старий (зітхає):
А розмова-обмова
Звучить як сопілка…
Пастух молодий 2 (до кумів):
Чи смачно печінку
Брата споживати?
(до людей)
З чорною завистю
Кістки обглодати?
Пастух старий:
І вам не хотілось би,
Щоб вас так судили.
А щиро раділи,
За те, що зробили.
Пастух молодий 3:
Найвища свобода –
За успіх сусіда
Уміти від серця
Усього радіти.
Кум 1 (до кума 2):
Гм…, а знаєш,
щось в тому є!
Давай завіншуєм
народ на щастє!
Кум 2:
Христос ся рождає,
Сестри й брати!
І ми вам бажаєм
В гаразді бути.
Щоб все в вас велося,
Добробут настав.
З сусідів ніхто
З вами не враждував.
Кум 1:
Щоб праця чесна
Приносила радість.
Здоровля міцного,
Хай втече всяка слабість!
Ангел 1:
Божого миру
І благодаті,
Щастя правдивого
У вашій хаті!
Всі разом:
Колядка:
А на цьому слові
Бувайте здорові,
Радуйся, ой радуйся земле,
Син Божий народився!
Немає коментарів:
Дописати коментар