Злегка перероблений вертеп 2020 року (нові слова у кумів)
ВЕРТЕП 2021
Всі співають:
Радіє в свята
Україна вся.
Святий вечор, Україна вся.
Ангел нам звіща:
родивсь Месія!
Святий вечор, родивсь Месія!
Засія зоря
з Гвіздця до Мшанця.
Святий вечор, з Гвіздця до Мшанця.
Коли є Дитя —
буде майбуття!
Святий вечор, буде майбуття!
І приймім Його
у щирі серця!
Святий вечор, у щирі серця.
Вступ
Звіздар
Дозволь нам, добродію,
простими словами
Розповісти про Слово,
що замешкало між нами.
Рождається справжнє Світло днесь,
Що просвітлює світ увесь.
Прийшло до своїх,
Та вони полюбили гріх,
Відкинули, не впізнали,
А ті, що прийняли, –
Дітьми Божими стали.
ДІЯ І
Пастух молодий 2:
Ну й деньок сьогодні випав!
Пастух старий:
Що з тобою сталось, сину?
Молодий 2:
Серце моє болить, діду,
За недолю Батьківщини.
Зла імперія скувала,
Полонила цілий край,
У ярмо позапрягала…
Ой бідося..! А був рай!
Старий:
Земля ця обітувана
Тече медом й молоком..
Та ми з того ніц не маєм,
Під чужинським каблуком.
Молодий 2 (з надією):
Діду, знаєш, всі говорять,
Що прийде до нас Месія,
Військо наше він очолить,
Всіх євреїв він підніме.
Молодий 3:
Подолаєм злих сусідів,
І тодііі ми запануєм..! (замріяно)
Старий:
Бачив я багато в світі,
І боюся, що зруйнуєм
Світлі мрії та надії.
А на місце окупантів
Свої ж стануть, та ще й гірші,
З брата шкуру поздирають,
Нагнуть нарід іще більше.
Ні, я думаю, Месія
Не для того в світ прийде.
Молодий 2 (розчаровано):
Розбиваєш ти надію,
Серце краєш молоде.
Старий:
Дивний Бог наш, незбагненний,
Бачить далі Він, ніж ми.
Він пошле до нас Месію
Від гріха нас всіх спасти.
Молодий 3 (здивовано):
Ти аж світишся немов!
Молодий 2 (прикриває очі від разючого сяйва):
Ой, так сяє, ніби вдень!
(Старий обертається, бачить ангела, питає його)
Старий:
Хто ти? Як до нас зайшов?
Ангел 1:
Не лякайтеся лишень.
Вістку радісну звіщаю:
Народився днесь Спаситель!
І ось знак: на сіні в яслах
Дитя знайдете сповите.
Колядка:
Во Вифлеємі нині новина
Пречиста Діва породила Сина.
В яслах сповитий
поміж бидляти
Спочив на світі
Бог необнятий.
Молодший 2 (задумано):
Месія – в стаєнці?
Не в царській палаті?
Старий:
Чи це перешкода
Його привітати?
Молодий 3:
Збираймося й хутко
Рушаймо в дорогу.
Молодий 2 (розмірковує до себе, йому не вкладається в голові):
Подумать… Дитятко…
Месія – убогий!
Чи дійсно він той,
Хто потрібен народу?
Не цар? Не господар?
Не багатого роду?
Старий:
Справжню свободу
Здобудем тоді,
Коли із Христом
Будем жити усі.
ДІЯ ІІ
Колядка:
Тріє царі, де ви йдете?
Ми йдемо в Вифлеєм,
Віншуєм спокоєм,
І повернемся.
Ірод
Дивні чутки долітають,
Чужаки якісь прибули…
(бачить мудреців, зрозумів, що його почули, інстинктивно рукою прикрив рот на секунду, а тоді дуже улесливо зі штучною усмішкою):
Любі гості, вас вітаю!
(про себе вбік, знервовано):
Що оці ще тут забули?!
Мелхіседек:
Великий Іроде, зі Сходу
Зоря сюди нас завела.
Тут Сонце сходить для народу,
Від нас Йому – поклін й хвала.
Ірод:
Старче, я не розумію,
Сонце..? Зорі..? Про що мова?
(про себе)
Іще трохи – й я здурію,
Це якась нечиста змова…
Балтазар:
Ми – волхви, усе життя
Ми вивчаємо зірки.
І помітили недавно
В небі дивнії знаки.
Каспар:
Зоря нова сповістила:
Народився цар Царів!
Той, кого чекало людство
Ще з Адамових часів.
Мелхіседек:
Хоч і знатного ми роду,
Та від пристрастей залежні.
Цей Месія дасть свободу
Істинну усім, безмежну.
Балтазар:
Йому хочем поклонитись,
Де Дитятко це мале?
Ірод (удає захопленого):
Й я б хотів пред Ним схилитись.
(до себе)
Ой, загроза, то є зле!
Є пророцтво: з Вифлеєму
Прийде вождь пасти народ.
Як знайдете – поверніться,
Щоб і я без перешкод
Тому Хлопцю поклонився…
(до себе підсміхається)
Гість такий йому й не снився!
ДІЯ ІІІ
Мелхіседек:
Золото – царський дарунок
Володарю людських сердець.
Балтазар:
Ладан пахучий єрею,
Що прийме жертовний вінець.
Каспар:
Миро, що різні недуги лікує,
Спасителю душ і тіл наших дарую.
Ангел:
На дорогу, якою прийшли до Христа,
Немає більше вам вороття!
Колядка:
Іншим путем повернули
Поганому, безвстидному,
Безбожному Іроду
Не повідали.
ДІЯ IV
Ірод (злісно):
Обдурили! Обвели
Навкруг пальця ті волхви!
Зникли й сліду не лишили!..
(передразнює, руки вверх піднімає):
Про «свободу» розводили…
(владно)
Смерте!
Смерть:
Га? Я тут.
Ірод
Провчи добре отих смердів!
В кожну хату завітай
Й хлопців до двох літ стинай!
Смерть:
Великий й могутній
Царю дурний!
Здобув так багато…
Та далі пустий.
Ти думаєш вічно
Тут царювати?
На всіх ворогів
Мене, як пса, гнати?
Але коли
Проб’є твоя пора,
Я буду для тебе
Як чорна діра.
А цей Месія
Дає всім надію
Крізь мене пройти,
З Богом бути завжди.
Але – не ти!
(забирає Ірода косою)
ДІЯ V
Кум 1:
Куме-куме! Ти це бачив?
Кум 2:
То таке, як Ірод наче.
К1:
Ооо, о тепер ми заживем!
(Махає Іроду)
Щасливої дороги!
(до кума)
Ріж барана! Цілком спечем!
К2:
А чо це я? Як хочеш свЯта -
Давай ти ріж свої пацята!
Знайшов собі багатенького буратіна, ну нє?
К1:
Та, кумцю, тихше, не сварись.
У нас же празник — подивись!
Тепер нове життя настане,
(замріяно)
Все буде чесно, без обману...
(невпевнено потирає руки, закушує губу)
Емм, до речііі, як там твій шваґро?
Ну той, шо десь там в районо?
К2:
Та ніби добре. Тобі шо?
К1:
Та син просів на ЗНО...
Десь мушу бовдура запхати,
Жем з’їхав гет з моєї хати.
К2:
Та не питання, провернем,
Когось із черги відшвирнем.
А ти зв’язки іще тримаєш
Із тим начальником? Ну, знаєш?
К1:
Потрібно шось ти порішати?
Для кума — все, як пити дати!
К2:
Кумасю, чув остатні вісти?
К1:
Які-шо-де-га?
Та хто бим мав мені повісти?
К2:
Та яаак таке ти пропустив?
Ай-яй!
К1:
Ну шо? Кажи?
К2:
***
К1:
Тхю ти! Я вже думав шось важнЕ.
Розвів, як завше, ти мене.
К2:
Та треба троха посміятись.
Не мож за все серйозно братись!
Такий прекрасний день — дивись.
К1:
А на столі — хоч завались!
І шинка — ммм — слюна тече,
Ковбаска, пляцок. Ой, тримай мене.
К2:
О ґаздиня тут порядна,
Файно то, шо я всеядний.
К1:
Ти поглянь, як тут святково,
(розглядається скрізь)
О, то-то у вас обновка, нє?
Хоч на дворі й не зимово!
К2:
Добрі люди — добре й свято!
Нумо разом всі гуляти!
Ангели:
“Слава во вишніх Богу,
Слава во вишніх Богу,
і мир всім на землі...”
К1 (потирає вухо, штуркає кума):
Куме, шо у мене з слухом?
Зранку ніби мив я вуха.
К2:
Та й я чую! Шо за диво?
(розводить руками)
Колядує хтось правдиво.
Ангел 1:
Куми милі! Призабули,
що Різдво — не просто свято.
Ви по-людськи готувались
І зробили пребагато.
Та Різдво — ХРИСТОВЕ. Ось,
Що найголовніше.
Прибирати не лиш в домі;
В серці — найцінніше!
Ангел 2:
Лиш тоді буде гаразд
І доля щаслива,
Коли з Богом і для ближніх
Житиме людина!
К1:
Чого ми й вам бажаєм.
К2:
І собі також.
К1:
Хай завжди вам сонце сяє!
К2:
Й самі сонцем будьте! Тож
Щиро разом заспіваймо,
Сина Божого вітаймо!
А на слові цім
Залишаєм дім.
Святий вечор, залишаєм дім.
Бог благословить
Нехай всіх у нім.
Святий вечор, нехай всіх у нім.
Бувайте здорові
Духом головне.
Святий вечор, духом головне.
І приймім достойно
Дитятко мале.
Святий вечор, Дитятко мале.
